Миттєвий результат дає тільки Gala

Про складні стосунки між редактором та автором написано немало матеріалів та статей. Але ж не повіриш, доки не перевіриш на собі. Коли редактор не хоче з тобою співпрацювати після двох днів стажування, це неабияк зачіпає та викликає безліч питань. Розповідаю про свій досвід роботи на стрічці новин в одному з український медіа lifestyle-напряму.

31 лютого. Зустріч в місцевому кафе. Обговорення майбутнього стажування. Умови прості: 2 тижні, освоєння стандартів ресурсу, супервайзинг з боку головного редактора. 

1 березня. Гарний офіс. Лунають головні правила щодо стандартів написання. Французькі лапки. Першоджерела. І фото обов‘язково з дозволом на публікацію. Все зрозуміло, починаємо працювати.

18:00. В перший робочий день я виконала 50% роботи. Гадала, що буде гірше. Слухаю настанови на наступний робочий день — штудіювати ресурс, вивчати стиль, структуру новини. «Буде зроблено»,- кажу я і ми прощаємось.

Субота-неділя напередодні другого робочого дня.

Штудіюємо. Виписуємо. Зберігаємо. Аналізуємо. Вихідні минули.

4 березня. Хвилююсь. Як то все в голові втримати? Розпочинаємо роботу. Добре, це можна опублікувати, це теж цікаво. Треба спитати щодо цього. З меншою ініціативою, але пояснюють, що то не формат. Не проблема. Не рибний день. Важко, але пишеться. Ох вже та структура. Але нічого, ще пару днів, та все перейде на авторежим. Хоп. 75% роботи виконано. Головне, що не гірше ніж в перший день. Фото вже підбираємо на автоматі. Відкидаємо «неформат». Мєдлєно, но вєрно — чи як там? До завтра.

21:00. Вібрує телефон. Повідомлення: «Пробачте, але ви нам не підходите…

«… бо ми хотіли супер швидкого новинаря з досвідом, який читає думки редактора, і аби менше питань задавав.» — примітка автора.

…на жаль, в нас немає ні часу, ні ресурсів, аби проводити навчання. Ви маєте потенціал, але давайте будемо на зв‘язку в майбутньому. Не приймайте це надто серйозно».

«Не приймайте це надто серйозно». Певно так мене почули ще на першій співбесіді, де я зазначила, що не мала досвіду роботи на стрічці новин, але готова вчитись. Мій досвід роботи дозволив зробити висновок, який в результаті став мені вироком. Я вважала, що в мене є час. Є час опанувати нову сферу під наглядом професіоналів, є час задати питання, та є час навчитися за 2 тижні, які мені надали з самого початку. Де там: все залежить від внутрішнього відчуття головного редактору.

«Зрозумій тематику ресурсу» — «Ні, я думаю, сьогодні нам це не підходить». Чого? Бо.

«Звертайся, як потрібна допомога» — «Вибачте, але в нас немає часу на навчання».

«Пиши за структурою» — «Тут краще переробити». Чого? Бо.

Саме тому, певно, мої 2 тижні чарівним чином перетворились на 2 дні.

Ні, я не хочу сказати, що я надто вже розуміюсь на належній редакторській роботі, особливо після двох днів «недовишколу», але можу відрізнити свій структурний фейл у написані від розбіжностей в баченні того чи іншого речення з редактором. Виправляємо, бо… бо я б написав інакше.

А як вам таке — взяти нового працівника і на період стажування розжувати йому основні поняття редакційної політики. А далі залишити його в спокої. Бо авторський стиль — то авторський стиль.

Було б, звісно, непогано аби Джобс узяв та й відразу вигадав легендарний макбук. Але ж ні, той рагуль почав з важезного металевого боксу, який з часом перетворився на комп‘ютер, який можна вмістити в паперовий конверт. 

Прогрес — то питання часу. Так, час це гроші. Але якщо людина горить бажанням на вас працювати, забиває ваші поштові скриньки листами, а фейсбук – повідомленнями, аби ви тільки взяли її працювати до себе у видання, то певно ж ваші гроші та час будуть окупленні втричі, а то й більше. Але згодом.

Відмінний результат без переплат дає тільки Gala. А щоб створити сильного працівника потрібно трохи більше, ніж «доброго дня» та «до побачення» через декілька днів роботи. Хай щастить з менеджментом у майбутньому.

Be based on the best of available information, thanks for your attention.

Миттєвий результат дає тільки Gala: 2 комментария

  1. Текст цікавий, тільки мені здається, що правильніше «по-українськи», а не «по-українському» 🙂
    Те, що не порозумілися з редактором і розійшлися через два дні — може й на краще. Уявляєте, як би ви намучилися з таким відношенням, якби вони тримали вас далі. Просто люди бувають різні і не завжди з першого разу знаходиш тих, хто має такі ж цінності. Не втрачайте надії, і наступна спроба виявиться вдалою!

    Нравится

    1. Дякую за ваш комментар, Віктор, вибачте за довгу відповідь:) Словники показують різні варіанти, «по-українському» вживається частіше, коли мається на увазі «в українському стилі», що якраз я і хотіла показати. Думки розходяться) А щодо редактора, то будь-який досвід — це досвід, то ж ви маєте рацію, добре, що мені не довелось надалі працювати з людиною, яка «сама вигадала — сама образилась».

      Нравится

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Google photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google. Выход /  Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s